Досить часто ми зустрічаємося із поняттям «захистити дитину від кіднепінгу». Для того, щоб розуміти, як захистити дитину від кіднепінгу, насамперед потрібно розуміти, що це за поняття.
Кіднепінг — це термін, який використовують для опису викрадання дітей з метою шантажу та отримання викупу. Причини таких явищ різні: бажання швидко отримати велику суму грошей, задовольнити статеві бажання, чорна трансплантологія. Окремим видом кіднепінгу є «сімейний кіднепінг» — це викрадення дитини одним із батьків у іншого (здебільшого після розлучення та всупереч рішенню суду). Є батьки, що часто змінюють місце проживання і не повідомляють про це колишню дружину чи чоловіка, які втрачають зв’язок із дитиною. Такі випадки досить поширені, проте на законодавчому рівні відповідальності за сімейний кіднепінг поки не встановлено. З кожним роком кількість випадків кіднепінгу зростає і, на жаль, значна кількість дітей залишається незнайденими до сьогодні.
Для того, щоби уникнути кіднепінгу, батькам потрібно пам’ятати декілька важливих правил:
- Будьте уважні, викрадачі, щоб заманити дитину, використовують різні способи та методи. Серед найпоширеніших — представитися знайомими батьків і запропонувати дитині відвезти її до мами чи тата на роботу. В інших випадках дитину просять показати кудись дорогу, за допомогу пропонують подарунок або солодощі.
Навчіть дитину, що краще взагалі уникати спілкування з незнайомими людьми. Звісно ж, роз’яснити дитині, що не варто розповідати приватну інформацію чужим людям. А саме як її звати, де працюють батьки, де вони живуть. Дитина має знати, що незнайома людина з недобрими намірами може видатися на перший погляд приємною та лагідною. Вона може покликати дитину дивитись мультфільми, пригостить морозивом, буде обіцяти, що купить щось дороге, чого не можуть придбати батьки. Батьки мають пояснити дитині, що в таких випадках вона не має бути розгубленою й одразу іти геть. А якщо буде спроба силоміць повести кудись дитину, то вона не має боятись покликати когось на допомогу, і у разі небезпеки, обов’язково потрібно кричати, щоб привернути увагу інших людей. В цьому немає нічого поганого. Навпаки, дитина так врятує собі життя. Особливо важливо це пояснити сором’язливим дітям, які бояться завдати незручність оточуючим. З дитиною потрібно говорити про небезпеку. Необхідно давати в цих розмовах чіткі попередження та інструкції, як вона має діяти в різних ситуаціях. Дитину також треба навчити уникати темних вулиць, незнайомих провулків. Поясніть про небезпеку, яка на них може там очікувати.
Навчіть дитину довіряти Вам. Дитина може потрапити до рук злодія, бо вона намагається врятувати якусь річ. Дитина має знати, що у разі загрози життю — речі втрачають цінність, оскільки батьки хвилюються більше за дитину та її життя. І вона в жодному разі не повинна відчувати провину чи переживати за те, що батьки її покарають, втративши якусь дорогу річ. І взагалі, краще просто такі речі дитині не купувати, ніж потім суворо карати за їх втрату.
Як захистити дитину від кіднепінгу?
1. Не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях.
2. Поясніть дитині, що вона не повинна розмовляти з незнайомими людьми і брати від них що-небудь. Тим більше, не зобов’язана нікого проводжати! У разі, якщо незнайомі кудись ведуть дитину, вона має голосно кричати, щоб привабити людей на допомогу
3. Встановіть маячок на мобільний телефон дитини, і Ви постійно знатимете, де вона знаходиться у будь-який момент.
4. Ваша дитина повинна пам’ятати прізвище/ім’я та адресу проживання, щоб поліція швидше знайшла батьків.
5. За можливості не дозволяйте дитині навіть у середній школі самостійно пересуватись вулицею.
6. Часто викрадачі є прекрасними психологами, тонко розбираються в дитячій психіці і поведінці. Поясніть дитині, що викрадачі не виглядають як страшні монстри, це звичайнісінькі люди, ні чим не відрізняються від інших. При будь-якій спробі незнайомих людей заговорити про щось з дитиною необхідно розвернутися і бігти туди, де є люди, при цьому кличучи на допомогу. Дитина сама може звертатися до дорослих, якщо загубилася або їй терміново потрібна їхня допомога.
7. Якщо хтось намагається схопити дитину, – потрібно кричати і вириватися. Викрадачі не люблять шум і, скоріше за все, залишать дитину в спокої. Ваш син/дочка повинні розповісти вам про те, що трапилося. Для цього будуйте в родині довірливі стосунки!
8. Не пишіть на рюкзаках, речах ім’я дитини, цим можуть скористатися викрадачі: діти схильні довіряти тому, хто назве їх по імені.
9. Якщо ваша дитина – учень молодшої школи і має самостійно відвідувати школу, гуртки, нехай гуртується зі своїми однокласниками, однолітками, друзями і йдуть разом, або домовляйтесь з чиєюсь бабусею, нянею, хто кожен день супроводжує свою дитину, і міг би приглянути за вашою.
10. Потрібно навчити дитину приховувати той факт, що вона перебуває вдома сам (а), як в розмові з незнайомими по телефону, так і через двері.
11. У великих магазинах домовляйтеся про місця зустрічей, якщо дитина раптом загубиться. Пам’ятайте: при втраті, викраденні дитини важлива кожна хвилина: чим швидше почнуться пошуки, тим вище ймовірність позитивного результату.
Отож, для зменшення кількості випадків кіднепінгу, необхідно передусім здійснювати превентивні заходи — навчати дітей правильно поводитися з незнайомими дорослими та супроводжувати їх на прогулянках.
Що робити, якщо дитина вже зникла?
Зверніться по допомогу до відділення поліції і залиште заяву про зникнення дитини - пошук починається протягом доби. Найефективніше йти до відділення за місцем зникнення або ж викликати патруль (102) просто на місце події. Протягом цього часу залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників навчального закладу, де вчиться дитина, добровольців. Не припиняйте пошуки навіть уночі.
Окрім поліції, надайте максимальний розголос події - всі можливі варіанти соціального зв’язку. Якщо дитина неповнолітня, щодня слідкуйте, щоб геолокація на телефоні дитини була ввімкнена та телефон постійно був заряджений.
Якщо йдете до відділення поліції, відразу візьміть із собою останню фотокартку, річ, на якій є відбитки дитини, запах. Дайте максимум інформації, а саме - про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, дані про коло спілкування, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, погані звички дитини і т. д.
Якщо зникла дитина в громадському місці, треба негайно повідомити про це охорону, адміністрацію організації, установи, закладу. Необхідно оголосити по гучному зв’язку про загублення дитини, її прикмети. Треба негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити туалети, автостоянки, склади. Уважно придивляйтеся до людей, які йдуть з дитиною приблизно також віку, як і ваша. Адже у разі викрадення вашу дитину можуть переодягти, змінити її зовнішність.
Коли дитину знайдено, не «накидайтеся» на неї відразу з докорами, покаранням – можливо, вона і сама дуже налякана. Дайте час собі і їй заспокоїтися. А вже після цього проведіть серйозну розмову.
Яке покарання за викрадення людини?
Відповідальність за викрадення людини закріплює стаття 146 Кримінального кодексу України. Відповідно до частини 1, незаконне позбавлення волі чи викрадення людини караються обмеженням волі до 3 років або позбавленням волі на той самий строк. За частиною 2 цієї статті, такі ж діяння, вчинені щодо малолітнього чи з корисливих мотивів, щодо 2-х чи більше осіб/за попередньою змовою групою осіб/способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого/що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань/із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу— караються обмеженням волі до 5 років або позбавленням волі на той же строк.
https://votg.gov.ua/kidneping-abo-vykradennya-ditej/11/10/2021/
