При сильній трав’яній пожежі гинуть практично усі живі істоти, що живуть у траві та на поверхні ґрунту.
До речі, гинуть і ті, що беруть участь у процесі утворення ґрунту, а також винищують різних шкідників саду і городу. Гине корисна мікрофлора, яка допомагає рослинам протистояти хворобам.
Випалювання наносить пряму шкоду й здоров’ю людини, оскільки дим від спалювання трави їдкий, густий, неприємний – їсть очі, неприємно пахне. А спалюючи траву у місті, ви спаюєте й солі важких металів що осіли на листі – такий дим просто отруйний. До того ж в покладах сухої трави часто таїться сміття, небезпечне для спалювання.
Трав’яні пожежі є одним з головних джерел викидів в атмосферу вуглекислого газу.
Суха торішня трава – не сміття, а частина екосистеми створена самою природою. Ті, хто стверджують, що спалювати траву корисно помиляються самі і вводять в оману інших.
Кожен акт підпалу – це злочин проти природи за який передбачена адміністративна, а в окремих випадках і кримінальна відповідальність.
