Інформація щодо важливості евакуації з небезпечних територій.

 

Оголошення!

     02.08.2022 о 10.00 відбудеться щорічний звіт директора ліцею Остаповець Л.П. перед педагогічним колективом та громадськістю за 2021-2022 навчальний рік. Для участі всіх бажаючих просимо приєднатись  за посиланням meet.google.com/nmd-qfno-qud

До уваги випускників!

 

28 липня День Української Державності

 

    28 липня Україна щорічно відзначає День Української  Державності

встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.

        День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів. 

      Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

    Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності.

    Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.

В основу концепції державних заходів до Дня Української Державності закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України від Русі до сьогодення, а також такі зауваги.

    Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності.

    День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави – доводять, що українці – народ-військо.

Тисячолітній спадок державності:

Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави:

Від Русі:

• цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;
• тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;
• Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
• гривню – назву грошової одиниці;
• назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.

Від Галицько-Волинської держави:

• синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
• утвердження європейського вектора розвитку.

Від Великого Князівства Литовського:

• європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;
• Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України.

Від козацької доби:

• республіканські традиції народовладдя;
• військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
• одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року.

Від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):

• демократичні засади державного будівництва;
• перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
• перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;
• державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;
• соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
• Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.

  

Що покласти до аптечки першої допомоги? Поради від МОЗ.

           

•         У будь-якій надзвичайній ситуації – зберігайте спокій.      
•         Запорука вашого спокою – готовність до непередбачуваних подій.
•         Укомплектована аптечка та вміння нею користуватись – одна із ланок такої готовності.
•         Чи не у кожного з нас вдома є ліки чи засоби першої необхідності: знеболювальні,жарознижувальні, сорбенти тощо. Чи не у кожній оселі є термометр та бинти.
•         Тож, надаємо вам рекомендації МОЗ, як укомплектувати вміст вашого набору для першої допомоги, щоб бути готовим до будь-якої надзвичайної ситуації: природного, техногенного чи воєнного характеру.
•         На інфографіці зазначений рекомендований вміст аптечки для 4 осіб та деякі особливості її застосування.

ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

 ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

                   Термін "торгівля людьми" передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.

                   Відповідно до Закону України "Про протидію торгівлі людьми" торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

                   Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.

   Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є:

            незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;

    молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;

           сільське населення;

           внутрішньо переміщені особи;

           іноземні громадяни – трудові мігранти;

           особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;

           бідні, малозабезпечені особи;

           особи з проблемами психічного здоров'я.

   Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є:

жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);

   чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);

   діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).

   ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ - ЗЛОЧИН, ЗА ВЧИНЕННЯ ЯКОГО В УКРАЇНІ ПЕРЕДБАЧЕНО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА СТРОК ДО 15 РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ.

   ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ Є ТРЕТІМ ЗА ПРИБУТКОВІСТЮ ВИДОМ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПІСЛЯ ПРОДАЖУ ЗБРОЇ ТА НАРКОТИКІВ.

   Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, звичаї подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

   1) Примусова праця - будь-яка робота, що вимагається від особи під загрозою застосування покарання, фізичного та психологічного насильства.

   Основні ознаки втягнення особи у примусову працю:

   недобровільний характер роботи;

відсутність дійсної трудової угоди та або утримання частини заробітної плати або її невиплата взагалі;

   робота в умовах, що не сумісні з поняттям гідної/ безпечної праці;

погані умови проживання;

   повна залежність від експлуататора;

   примусова консумація.

   2) Рабство - стан людини, щодо якої застосовуються атрибути права власності, зокрема, насильницьке підпорядкування однієї людини іншій.

   3) Звичаї подібні до рабства чи підневільного стану – це

   а) будь-який інститут чи звичай, через які жінку обіцяють за винагороду видають заміж (без права її відмови) її батьки, опікун, родина або будь-яка інша особа або група осіб; чоловік жінки, його родина або його клан за винагороду чи без такої мають право передати її іншій особі; жінку після смерті чоловіка передають у спадщину іншій особі;

   б) будь-який інститут чи звичай, через який дитина передається одним або обома своїми батьками чи своїм опікуном іншій особі за винагороду або без такої з метою експлуатації цієї дитини чи дитячої праці.

   4) Сексуальна експлуатація - використання особи у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування незалежно від того, чи носить така діяльність добровільний або примусовий характер.

   Ознаки сексуальної експлуатації:

недобровільний характер роботи;

неможливість розпоряджатися прибутками, отриманими від надання своїх послуг.

   5) Використання у порнобізнесі - діяльність юридичних та фізичних осіб у сфері надання послуг сексуального характеру, створення або утримання місць розпусти та звідництво, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів з метою отримання прибутку.

   6) Примусова вагітність – це

   а) посягання на волю, життя та здоров'я жінки, пов'язане із здатністю народжувати, проведення протиправних дій щодо запліднення у примусовому порядку, в тому числі штучного.

   б) використання репродуктивної функції організму жінки шляхом природнього або штучного запліднення без її згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

   7) Вилучення органів людини - вилучення з організму людини її складової частини, що має певну будову і спеціальне призначення без згоди самої особи або за її згодою, досягнутою шляхом використання злочинних засобів впливу на неї. Обіцяна особі винагорода не сплачується в повному обсязі або не сплачується взагалі.

   8) Проведення дослідів над людиною без її згоди - незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, що створює небезпеку для її життя чи здоров'я.

   9) Використання у жебрацтві - організація та примушування осіб до заняття жебрацтвом шляхом побиття, зґвалтування, навмисного заподіяння каліцтва, нанесення фізичних та/або психологічних травм та інших видів насильства.

   10) Втягнення в злочинну діяльність - Передбачає дії, пов'язані з безпосереднім психологічним або фізичним впливом на особу, вчинені з метою викликати в неї прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах (примушення до крадіжок, виготовлення та/або перевезення, та/або розповсюдження наркотиків, інших заборонених товарів, торгівлі зброєю, викрадення та/або збуту автотранспортних засобів, здійснення інших злочинів).

   11) Використання у збройних конфліктах - використання особи, яка знаходиться у підневільному стані іншої особи, для виконання нею бойових завдань, пов'язаних з поваленням державної влади або порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, тощо.

   12) Усиновлення (удочеріння) з метою наживи - взяття на виховання в сім'ю дитини на правах сина чи доньки, оформлене в установленому порядку, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню) (наприклад, бажання отримати контроль над власністю усиновленої особи, залучення до заняття жебрацтвом, азартними іграми, проституцією тощо).

   13) Продаж дитини – продаж батьками, близькими родичами, подружжям тощо особи, яка не досягла 18 річного віку, з метою отримання прибутку.

   В Україні створено законодавчу для боротьби з торгівлею людьми, зокрема прийнято Закон України "Про протидію торгівлі людьми", розроблено та затверджено підзаконні нормативно-правові акти у сфері протидії торгівлі людьми.

   Відповідно до Закону України "Про протидію торгівлі людьми" особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

   Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

   1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

   2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

   3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

   4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

   5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

   6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

   Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім вищезазначених прав, має також право на:

   1) безоплатне отримання послуг перекладача;

   2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

   3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

   Кількість осіб, яким Мінсоцполітики встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми у 2021 році (інфографіка) https://www.msp.gov.ua/news/19780.html?PrintVersion

   На сьогоднішній день основними країнами призначення громадян України є Російська Федерація, Україна, Республіка Туреччина, Республіка Польща, ОАЄ тощо.

   ЗВЕРНУТИСЯ ПО ДОМОМОГУ:

   ЗА КОРДОНОМ

   Якщо Ви потрапили у скрутну ситуацію за кордоном, можете звернутися до:

Посольств/консульських установ України за кордоном;

   Державних, міжнародних та громадських організацій, що надають допомогу мігрантам, які опинилися у скрутному становищі, і зокрема постраждалим від торгівлі людьми;

   Місцевих правоохоронних органів;

   Організацій української діаспори;

Інших організації та установ (наприклад, релігійних).

   Якщо Вас позбавили документів, консульська установа має докласти зусиль для встановлення Вашої особи та якнайшвидшого повернення до України. Наявність у Вас копії закордонного паспорта значно пришвидшить цей процес.

   В УКРАЇНІ

   В Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема соціальна, медична, правова, освітня та матеріальна. Із заявою про необхідність такої допомоги слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання.

   Крім того, особи, постраждалі від торгівлі людьми, можуть отримати допомогу через мережу громадських організацій , які працюють по всій Україні. В Полтавській області регіональним координатором Міжнародної організації з міграції в Україні є Благодійна організація «Світлонадії»

   Якщо Вас цікавлять координати громадських організацій в інших областях дізнатися їх можна зателефонувавши на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

   НАЦІОНАЛЬНА ГАРЯЧА ЛІНІЯ З ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ТА КОНСУЛЬТУВАННЯ МІГРАНТІВ

   0-800-505-501 - безкоштовно зі стаціонарних телефонів

   527 - безкоштовно з номерів мобільних операторів України

   У регіоні працює відділ боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, ГУНП в Полтавській області, тел., факс (0532) 51-76-40,

   адреса: вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000

   Корисні телефони:

   Гаряча лінія МЗС України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном (044) 238 16 57

   Якщо Ви постраждали від торгівлі людьми за кордоном або в межах України, зателефонуйте за телефоном Департаменту боротьби зі злочинами, що пов'язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн – сб. з 09:00 до 18:00)

    В екстрених випадках та стосовно розшуку осіб, зниклих за кордоном, можна звертатися на гарячу лінію Укрбюро Інтерполу:

   (044) 256 12 53 (цілодобово)

Джерело: http://plsz.gov.ua/info_scr/prot_torg_lud.html

Завжди була переконана, що інформованість – це найважливіша зброя. Давайте разом кілька міфів розвіємо, і маю надію, дочитавши цей текст, ми точно будемо поінформованіші, і, сподіваюсь, таки обережніші.

Торгівля людьми – це купівля та продаж чоловіків, жінок та дітей з метою подальшої експлуатації в країні та поза її межами. І більшість з жертв – це молоді люди.

Міф перший: коли ми чуємо про торгівлю людьми, в голові одразу виринає стереотип – проституція. Але це далеко не так. Зараз прямо в «моду» ввійшло трудове рабство – коли змушують виконувати важку, шкідливу роботу, про яку навіть і мови не було, і людина втрачає здоров’я, а подекуди і життя. І, на жаль, чорний ринок донорських органів – це не вигаданий кадр з екшн-фільму, і тут торгівля людьми теж буяє.

Міф другий: я не спілкуюсь з незнайомими, тому мене продати нереально. А люди, з допомогою яких їду за кордон – я їх давно знаю. Отут так важко урівняти логіку та емоції, так? Але статистика – дама невблаганна, і вона свідчить, що це якраз люди, яким жертви довіряли. Ну, тут вміти треба так втиратися в довіру, без сумніву, і якраз статус дружніх відносин розкриває перед вербувальником безліч можливостей.

Міф третій: у мене, взагалі-то, достатньо розуму не потрапити на такі гачки, це людей, які неосвічені, то може й продають. Жертвами одного з видів торгівлі людьми може стати абсолютно кожна людина – атестат за дев’ять класів у неї за плечима, чи професорське звання – для торгівців вигідна лише позиція, на якій вони зароблять.

Міф четвертий: їхати за кордон працювати цілком безпечно – це цивілізовані країни. Хм, ну воно то так, але при умові наявності дійсного закордонного паспорта, відповідної робочої візи, трудової угоди з роботодавцем та дозволу на роботу в країні призначення. Якщо хоч одного документу у вас немає – то з якогось боку це вже не легально, а отже, захистити вас складніше. А інколи і неможливо. Тому уважно читайте умови договору, перевіряйте ліцензію роботодавця, перевіряйте легітимність агенцій-посередників. Ні в якому разі не підписуйте документ, суть якого не зрозуміли!

Міф п’ятий: жертва завжди може повернутися. На жаль. Людина, продана в рабство, залежна від «господаря»: відбирають документи, фізично обмежують, скоюють насильницькі дії, і обов’язковим є психологічний тиск. Жертві погрожують розповсюдити все те, чим її змушували займатися, і цей шантаж в 99% спрацьовує. Інші бояться депортації, намагаються викупити документи (читай «свободу»), і цей ланцюг нескінченний. Обов’язково повідомляйте рідним, де ви знаходитеся, це іноді дійсно може стати гарантією життя.

І ніколи і нікому не давайте свої документи у якості застави, порада, стара як світ, а досі ніхто її не слухає, от дивина?

До речі, в рабство можна потрапити і в своїй країні, не лише за кордоном, тому поради про документи і вичитування договорів варто взагалі взяти собі на озброєння, як звичку чистити зуби зранку! 

І останній міф, це той, що жертвам торгівлі не допомагають. Допомагають! Жертви та їх родини можуть розраховувати на анонімну психологічну, юридичну, медичну допомогу.

Куди можна звернутися за наданням консультацій та допомоги?

• Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації (0532) 63-28-72.

• Відділ боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, ГУНП в Полтавській області, тел., факс (0532) 51-76-40, адреса: вул. Пушкіна, 83,м. Полтава, 36000.

• Благодійна організація «Світло надії» - регіональний координатор Міжнародної організації з міграції в Україні, м.Полтава, вул. С.Петлюри, 28А. office@lightofhope.com.ua, (0532) 60-60-81.

• Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 0-800-505-501 - безкоштовно зі стаціонарних телефонів, 527 - безкоштовно з номерів мобільних операторів України або скористатися сайту www.527.org.ua.

• Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном (044) 238 16 57.

Джерело:

https://zmist.pl.ua/blogs/5-mifiv-pro-torgivlyu-lyudmi-abo-chomu-informovanist-ce-naivazhlivisha-zbroya

Протидія торгівлі людьми