Правила безпечної поведінки з незнайомими людьми для дітей

        Спілкуючись з дітьми та задаючи їм навідні запитання, дорослі можуть дізнатися, які ситуації при спілкуванні з незнайомими людьми вони вважають потенційно небезпечними, а які - ні. Припустимо, безпечною вашій дитині може здаватися бесіда з жінкою, якщо вона відбувається в школі, дитячому садку. Дитина вважає її вчителем або вихователем, оскільки всіх співробітників навчального закладу вона не знає, а «педагог» має відповідний зовнішній вигляд. 

          ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ З НЕЗНАЙОМИМИ ЛЮДЬМИ ДЛЯ ДІТЕЙ 

Постарайтеся донести до своєї дитини думку про те, що вона не зобов'язана допомагати незнайомим людям, навіть якщо цього вимагає ситуація або суспільна мораль, це небезпечно. Ваше чадо може допомогти незнайомцеві, повідомивши про його проблему батькам чи знайомій людині або рекомендувати йому звернутися за допомогою до дорослих. 

Навчаючи дітей правилам безпечної поведінки з незнайомими людьми, батькам бажано фіксувати увагу дитини не на те, що вона не повинна говорити стороннім (наприклад, подробиці побуту родини), а на те, що їй варто сказати, щоб уникнути неприємностей і небезпечних ситуацій. 

Відпрацюйте разом з дитиною її поведінку при зустрічі з незнайомою людиною в різних ситуаціях. Пам'ятайте, ці дії повинні бути спрямовані на припинення будь-якого спілкування з незнайомцями. Для цього дитині варто, не вступаючи в небажаний діалог, якнайшвидше покинути місце бесіди. Після того, як вона опиниться в безпеці, дитині бажано розповісти про події з нею батькам або знайомим дорослим. В іншому випадку під загрозою може опинитися особиста безпека дитини. 

                   ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ 

При зустрічі з підозрілою незнайомою людиною на вулиці алгоритм дій дитини може бути наступним: 

Перший крок безпечної поведінки: оцінити ситуацію 

Дітям варто усвідомити, що кожен незнайомець, що стоїть перед ними - людина потенційно небезпечна. Неважливо, хто це - дівчинка, хлопчик, дідусь чи літня жінка - якщо дитина не знає його (або його не знають батьки), то перед ним незнайома людина а, значить, ставитися до неї варто відповідно. 

Другий крок безпечної поведінки: відійти на безпечну відстань 

Навчіть дитину триматися на безпечній дистанції від незнайомої людини. Для цього відміряйте у будинку на підлозі відстань два метри і запропонуйте дитині запам'ятати її. Якщо підозрілий суб'єкт йде на зближення, потрібно швидко йти, або тікати від нього в безпечному напрямку. 

Третій крок безпечної поведінки: припинити спілкування 

Серед зловмисників знайдеться чимало прекрасних психологів, які зможуть легко «заговорити» дорослу людину, не кажучи вже про дитину. У цьому випадку розмову з сумнівним співрозмовником діти можуть припинити словами «Вибачте, мені потрібно запитати дозволу батьків», «Вибачте, не можу Вам в цьому допомогти, запитайте у дорослих» і так далі. Поки незнайомець намагається аналізувати ситуацію і приймає рішення (психологи вважають, що на це у людини йде від двох до п'яти секунд), у дитини є час на те, щоб покинути небезпечне місце або покликати на допомогу дорослих. 

Четвертий крок безпечної поведінки: піти в безпечне місце 

Не даючи незнайомцеві договорити, дитина може підійти до знайомих батьків інших дітей, що знаходяться у дворі, або піти додому, тримаючи незнайомця в полі зору. А опинившись у повній безпеці, зв'язатися з батьками і повідомити їм про подію, дослівно переказуючи розмову з незнайомою людиною. 

             ДИТИНА І НЕЗНАЙОМЕЦЬ: ВАРІАНТИ ПРИПИНЕННЯ РОЗМОВИ 

Розглянемо можливі варіанти безпечної поведінки з незнайомою людиною на конкретних прикладах. 

Під час гри у дворі до дитини підходить ровесник і каже: «Недалеко звідси побудували нове спортивне містечко. Підемо подивимося ». Відповідь: «Спочатку мені потрібно запитати дозволу у батьків». Незнайомець продовжує: «Я думав, що ти вже досить великий (велика), а тобі, виявляється, мама не дозволяє. Тобі слабо? ». Відповідь: «Мені не слабо. Я піднімуся додому і попереджу батьків, що піду на спортивне містечко». Після цього дитина швидко відходить на безпечну відстань і йде додому, перевіряючи, чи не переслідує його незнайомець. Після його розповіді батькам варто спуститися у двір і перевірити отриману від нього інформацію. 

Поруч з дитиною на вулиці зупиняється автомобіль, і незнайома жінка-водій, посміхаючись, просить: «Сядь, будь ласка, в машину і покажи дорогу до вулиці Липневої, а то я сильно спізнююся». Відповідь: «Вибачте, не можу вам допомогти». Ваша дитина швидко відходить від машини на безпечну відстань, а потім іде в напрямку, протилежному ходу руху автомобіля, перевіряючи, чи не переслідує його жінка. А опинившись у безпечному місці (вдома або у дворі), розповідає про цей випадок батькам, вчителям або іншим знайомим дорослим. Під час прогулянки у дворі до дитини підходить бабуся і просить: «Допоможи мені, будь ласка, підняти продукти в мою квартиру в сусідньому будинку на третьому поверсі». Правильна відповідь: «Вибачте, не можу вам допомогти. Зверніться по допомогу до дорослих». Опинившись у безпеці, дитина, як і в інших випадках, оперативно зв'язується з батьками і розповідає їм про подію, дослівно переказуючи розмову з незнайомою людиною. 

https://dityinfo.com/vihovannya-ditini/formuvannya-navikiv-bezpechnogo-spilkuvannya-z-neznaiomimi-lyudmi.html

Як діяти на випадок надзвичайних ситуацій пов'язаних з радіаційним або хімічним забрудненням територій

 

ОБЕРЕЖНО: КЛІЩІ

Щороку навесні із настанням тепла і пробудженням рослин активізуються іксодові кліщі. Ці небезпечні для людей і тварин істоти найбільш активні у квітні–червні та серпні–жовтні.

Зустріти кліща можна не тільки в лісі, парку чи сквері, а й на будь-якому газоні. Найчастіше вони сидять у траві, на висоті 20–60 см, і лише зрідка потрапляють на невисокі кущові рослини.

Іксодові кліщі можуть переносити збудників небезпечних захворювань людини і тварин, зокрема, кліщового енцефаліту, бореліозу (хвороба Лайма), а також хвороби Міямото. Збудники потрапляють у наш організм під час присмоктування кліща.

Як уберегтися від кліщів

Подбайте про відповідне вбрання перед прогулянкою. Обирайте закрите взуття й одяг: найбільш безпечним буде одяг із довгими рукавами, світлого кольору, бажано вдягнути штани й заправити їх у шкарпетки.

Покривайте голову головним убором — кепкою, панамкою, косинкою — і закрийте шию.

Перед прогулянкою для захисту скористайтеся репелентом — спеціальним засобом, найчастіше у вигляді аерозолю, що відлякує кліщів. Дотримуйтеся інструкції з використання засобу. Обов’язково зверніть увагу на тривалість його дії та не забувайте використовувати повторно, коли час дії мине.

На прогулянці тримайтеся ближче до центру стежки та не заходьте в траву обабіч: саме там кліщів найбільше.

Звільніть місце для привалів від хмизу, гілок, сухої трави в радіусі 20–25 м.

Увага: коли кліщ чіпляється до вашого одягу, то залишається нерухомим, аж доки ви припините активно рухатись, сядете чи ляжете. Саме тоді нападник починає шукати місце прикріплення до тіла — повільно переміщується знизу вгору. Цей процес може тривати від 30 хв до трьох і більше годин, ба навіть кілька днів.

Оглядайте себе та своїх близьких щодвігодини прогулянки. Відчути укус кліща майже неможливо: тварина виділяє анестетичну речовину, що знеболює укус. Потрібен ретельний огляд, оскільки вкусити може й так звана німфа — молодий дуже маленький кліщ.

Одразу після повернення додому ще раз огляньте близьких, дітей і себе: найкраще це зробити в білій ванні з добрим освітленням. Ретельно обстежте своє тіло, особливо ділянки, покриті волоссям.

Удома виперіть і попрасуйте одяг. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а і згодом, перекочувавши з одягу. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Просте витрушування не допоможе позбутися кліща.

Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).

Якщо на природу брали домашнього улюбленця — його також слід оглянути на наявність кліщів.

Як проводити огляд

Почніть огляд знизу, від ступень, і поступово піднімайтеся вгору:

лінія шкарпеток;

підколінна впадина;

нижня лінія білизни (пах), верхня лінія білизни;

нижня лінія бюстгальтера, верхня лінія бюстгальтера;

комір сорочки;

лінія волосяного покриву на голові, вуха;

волосся та шкіра голови — промацайте їх руками.

Важливо! Від ретельності огляду залежить ваше здоров’я. Такий простий огляд має стати звичкою.

Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2–3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується в розмірах.

Що робити далі

Видаленого кліща необхідно помістити у флакон, пробірку, іншу чисту посудину, покласти туди ж маленький шматочок травини та щільно закрити кришку. За направленням лікаря-інфекціоніста в лабораторній мережі здійснюють дослідження кліщів на наявність збудників.

Також протягом трьох тижнів спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке продовжує збільшуватися, — негайно зверніться до лікаря.

Пам’ятайте алгоритм дій у разі укуса кліща

Не тиснути;

Не виривати;

Не заливати олією або спиртом;

Акуратно викрутити обертальними рухами пінцетом або через марлю;

Продезінфікувати місце укусу;

Віднести кліща в лабораторію;

Здати кров на антитіла;

За потреби пройти імунотерапію.

Пам`ятки для батьків

Як уберегти дитину від кіднепінгу, тобто викрадення дітей з метою шантажу і отримання викупу?

Досить часто ми зустрічаємося із поняттям «захистити дитину від кіднепінгу». Для того, щоб розуміти, як захистити дитину від кіднепінгу, насамперед потрібно розуміти, що це за поняття. 

Кіднепінг — це термін, який використовують для опису викрадання дітей  з метою шантажу та отримання викупу. Причини таких явищ різні: бажання швидко отримати велику суму грошей, задовольнити статеві бажання, чорна трансплантологія. Окремим видом кіднепінгу є «сімейний кіднепінг» — це викрадення дитини одним із батьків у іншого (здебільшого після розлучення та всупереч рішенню суду). Є батьки, що часто змінюють місце проживання і не повідомляють про це колишню дружину чи чоловіка, які втрачають зв’язок із дитиною. Такі випадки досить поширені, проте на законодавчому рівні відповідальності за сімейний кіднепінг поки не встановлено. З кожним роком кількість випадків кіднепінгу зростає і, на жаль, значна кількість дітей залишається незнайденими до сьогодні. 

 Для того, щоби уникнути кіднепінгу, батькам потрібно пам’ятати декілька важливих правил: 

 -  Будьте уважні, викрадачі, щоб заманити дитину, використовують різні способи та методи. Серед найпоширеніших — представитися знайомими батьків і запропонувати дитині відвезти її до мами чи тата на роботу. В інших випадках дитину просять показати кудись дорогу, за допомогу пропонують подарунок або солодощі. 

 Навчіть дитину, що краще взагалі уникати спілкування з незнайомими людьми. Звісно ж, роз’яснити дитині, що не варто розповідати приватну інформацію чужим людям. А саме як її звати, де працюють батьки, де вони живуть. Дитина має знати, що незнайома людина з недобрими намірами може видатися на перший погляд приємною та лагідною. Вона може покликати дитину дивитись мультфільми, пригостить морозивом, буде обіцяти, що купить щось дороге, чого не можуть придбати батьки. Батьки мають пояснити дитині, що в таких випадках вона не має бути розгубленою й одразу іти геть. А якщо буде спроба силоміць повести кудись дитину, то вона не має боятись покликати когось на допомогу, і у разі небезпеки, обов’язково потрібно кричати, щоб привернути увагу інших людей. В цьому немає нічого поганого. Навпаки, дитина так врятує собі життя. Особливо важливо це пояснити сором’язливим дітям, які бояться завдати незручність оточуючим. З дитиною потрібно говорити про небезпеку. Необхідно давати в цих розмовах чіткі попередження та інструкції, як вона має діяти в різних ситуаціях. Дитину також треба навчити уникати темних вулиць, незнайомих провулків.  Поясніть про небезпеку, яка на них може там очікувати. 

 Навчіть дитину довіряти Вам. Дитина може потрапити до рук злодія, бо вона намагається врятувати якусь річ. Дитина має знати, що у разі загрози життю — речі втрачають цінність, оскільки батьки хвилюються більше за дитину та її життя. І вона в жодному разі не повинна відчувати провину чи переживати за те, що батьки її покарають, втративши якусь дорогу річ. І взагалі, краще просто такі речі дитині не купувати, ніж потім суворо карати за їх втрату. 

Як захистити дитину від кіднепінгу? 

1. Не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях.  

2. Поясніть дитині, що вона не повинна розмовляти з незнайомими людьми і брати від них що-небудь. Тим більше, не зобов’язана нікого проводжати! У разі, якщо незнайомі кудись ведуть дитину, вона має голосно кричати, щоб привабити людей на допомогу 

3. Встановіть маячок на мобільний телефон дитини, і Ви постійно знатимете, де вона знаходиться у будь-який момент. 

4. Ваша дитина повинна пам’ятати прізвище/ім’я та адресу проживання, щоб поліція швидше знайшла батьків. 

5. За можливості не дозволяйте дитині навіть у середній школі самостійно пересуватись вулицею. 

6. Часто викрадачі є прекрасними психологами, тонко розбираються в дитячій психіці і поведінці. Поясніть дитині, що викрадачі не виглядають як страшні монстри, це звичайнісінькі люди, ні чим не відрізняються від інших. При будь-якій спробі незнайомих людей заговорити про щось з дитиною необхідно розвернутися і бігти туди, де є люди, при цьому кличучи на допомогу. Дитина сама може звертатися до дорослих, якщо  загубилася або їй терміново потрібна їхня допомога. 

7. Якщо хтось намагається схопити дитину, – потрібно кричати і вириватися. Викрадачі не люблять шум і, скоріше за все, залишать дитину в спокої. Ваш син/дочка повинні розповісти вам про те, що трапилося. Для цього будуйте в родині довірливі стосунки! 

8. Не пишіть на рюкзаках, речах ім’я дитини, цим можуть скористатися викрадачі: діти схильні довіряти тому, хто назве їх по імені. 

9. Якщо ваша дитина – учень молодшої школи  і має самостійно відвідувати школу, гуртки, нехай гуртується зі своїми однокласниками, однолітками, друзями і йдуть разом, або домовляйтесь з чиєюсь бабусею, нянею, хто кожен день супроводжує свою дитину, і міг би приглянути за вашою. 

10.  Потрібно навчити дитину приховувати той факт, що вона перебуває вдома сам (а), як в розмові з незнайомими по телефону, так і через двері. 

11. У великих магазинах домовляйтеся про місця зустрічей, якщо дитина раптом загубиться. Пам’ятайте: при втраті, викраденні дитини важлива кожна хвилина: чим швидше почнуться пошуки, тим вище ймовірність позитивного результату.

           Отож, для зменшення кількості випадків кіднепінгу, необхідно передусім здійснювати превентивні заходи — навчати дітей правильно поводитися з незнайомими дорослими та супроводжувати їх на прогулянках. 

 Що робити, якщо дитина вже зникла? 

    Зверніться по допомогу до відділення поліції і залиште заяву про зникнення дитини - пошук починається протягом доби. Найефективніше йти до відділення за місцем зникнення або ж викликати патруль (102) просто на місце події. Протягом цього часу залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників навчального закладу, де вчиться дитина, добровольців. Не припиняйте пошуки навіть уночі.

 Окрім поліції, надайте максимальний розголос події - всі можливі варіанти соціального зв’язку. Якщо дитина неповнолітня, щодня слідкуйте, щоб геолокація на телефоні дитини була ввімкнена та телефон постійно був заряджений.

Якщо йдете до відділення поліції, відразу візьміть із собою останню фотокартку, річ, на якій є відбитки дитини, запах. Дайте максимум інформації, а саме - про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, дані про коло спілкування, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, погані звички дитини і т. д. 

      Якщо зникла дитина в громадському місці, треба негайно повідомити про це охорону, адміністрацію організації, установи, закладу. Необхідно оголосити по гучному зв’язку про загублення дитини, її прикмети. Треба негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити туалети, автостоянки, склади. Уважно  придивляйтеся до людей, які йдуть з дитиною приблизно також віку, як і ваша. Адже у разі викрадення вашу дитину можуть переодягти, змінити її зовнішність. 

     Коли дитину знайдено, не «накидайтеся» на неї відразу з докорами, покаранням – можливо, вона і сама дуже налякана. Дайте час собі і їй заспокоїтися. А вже після цього проведіть серйозну розмову. 

 Яке покарання за викрадення людини?

     Відповідальність за викрадення людини закріплює стаття 146 Кримінального кодексу України. Відповідно до частини 1, незаконне позбавлення волі чи викрадення людини караються обмеженням волі до 3 років або позбавленням волі на той самий строк. За частиною 2 цієї статті, такі ж діяння, вчинені щодо малолітнього чи з корисливих мотивів, щодо 2-х чи більше осіб/за попередньою змовою групою осіб/способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого/що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань/із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу— караються обмеженням волі до 5 років або позбавленням волі на той же строк.

https://votg.gov.ua/kidneping-abo-vykradennya-ditej/11/10/2021/

Поради батькам: як попередити, захистити дитину від викрадення або зникнення

Сьогодні стрічки новин вражають кількістю негативних повідомлень, зокрема, що стосуються насилля над дітьми, – викрадення, зґвалтування, торгівля дітьми тощо. Це жахливо. Особливу тривогу такі новини наводять на батьків малолітніх дітей. Радимо вам дослухатися до  рекомендацій, наведених нижче, аби попередити виникнення будь-яких неприємностей, що можуть статися з неповнолітньою дитиною, котру може спіткати небезпека. 

 Будьте уважні: викрадачі, щоб заманити дитину, використовують різні способи та методи. Серед найпоширеніших – представитися знайомими батьків і запропонувати дитині відвезти її до мами чи тата на роботу. В інших випадках дитину просять показати кудись дорогу, за допомогу пропонують подарунок або солодощі. 

 Як попередити, захистити дитину? 

–  Насамперед не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях. 

– Поясніть дитині, що вона не повинна розмовляти з незнайомими людьми і брати від них що-небудь. Тим більше, не зобов’язана нікого проводжати! У разі, якщо незнайомі кудись ведуть дитину, вона має голосно кричати: «Поліція!», «Швидка!», «Пожежа!», «Я вас не знаю!» тощо, щоб привабити людей на допомогу. 

– Встановіть маячок на мобільний телефон дитини, і Ви постійно знатимете, де вона знаходиться у будь-який момент. 

– Ваша дитина повинна пам’ятати прізвище/ім’я та адресу проживання, щоб поліція швидше знайшла батьків. 

– Придумайте з дитиною кодове слово. Наприклад, «носоріг». Якщо на вулиці навіть хтось із знайомих пропонує відвести додому, він обов’язково повинен знати це кодове слово, інакше потрібно триматися подалі. Кодове слово варто використовувати і тоді, коли є будь-яка інша небезпека. Повідомити телефоном, смс вихователя чи вчителя в школі, вуз), добровольців. Не припиняйте пошуки навіть уночі. 

Окрім поліції, надайте максимальний розголос події – всі можливі варіанти соціального зв’язку. Якщо дитина неповнолітня, щодня слідкуйте, щоб геолокація на телефоні дитини була ввімкнена та телефон постійно був заряджений. 

Якщо йдете до відділення поліції, відразу візьміть із собою «свіжу» фотокартку, річ, на якій є відбитки дитини, запах. Дайте максимум інформації, а саме – про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, дані про коло спілкування, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, погані звички дитини і т. д. 

Якщо дитина зникла в громадському місці, відразу повідомте про це охорону, адміністрацію організації. Необхідно негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити туалети, автостоянки, склади, оголосити по гучному зв’язку про зникнення дитини, розповісти її прикмети. Не можна випускати нікого з дітьми з приміщення – у разі викрадення зовнішність дитини можуть змінити. У транспорті не соромтеся голосно кричати про зникнення дитини. 

Коли дитину знайдено, не накидайтеся на неї з докорами, адже вона сама дуже налякана і перебуває в стані великого емоційного стресу. Найголовніше – застерігайте дитину, а не залякуйте її, інакше вона боятиметься всіх людей

– За можливості не дозволяйте дитині навіть у середній школі самостійно пересуватись вулицею.  

–  Часто викрадачі є прекрасними психологами, тонко розбираються в дитячій психіці і поведінці. Поясніть дитині, що викрадачі не виглядають як страшні монстри, це звичайнісінькі люди, не чим не відрізняються від інших. При будь-якій спробі незнайомих людей заговорити про щось з дитиною, необхідно розвернутися і бігти туди, де є люди, при цьому кличучи на допомогу. Дитина сама може звертатися до дорослих, якщо  загубилася або їй терміново потрібна їхня допомога. Звертатися потрібно до жінок з дітьми, касирам в магазинах, людям у формі. 

– Якщо хтось намагається схопити дитину, – потрібно кричати і вириватися. Викрадачі не люблять шум і, скоріше за все, залишать дитину в спокої. Ваш син/дочка повинні розповісти вам про те, що трапилося. Для цього будуйте в родині довірливі стосунки! 

– Не пишіть на рюкзаках, речах ім’я дитини, цим можуть скористатися викрадачі: діти схильні довіряти тому, хто назве їх по імені. 

– Ваші діти повинні засвоїти: не можна грати в незнайомих місцях, буд майданчиках, пустирях, краще завжди бути в компанії друзів. 

– Якщо ваша дитина – учень молодшої школи  і має самостійно відвідувати школу, гуртки, нехай гуртується зі своїми однокласниками/однолітками/друзями і йдуть разом, або домовляйтесь з чиєюсь бабусею, нянею, хто кожен день супроводжує свою дитину, і міг би приглянути за вашою. 

– Потрібно навчити дитину приховувати той факт, що вона перебуває вдома сам/сама, як в розмові з незнайомими по телефону, так і через двері. 

– У великих магазинах домовляйтеся про місця зустрічей, якщо дитина раптом загубиться. Пам’ятайте: при втраті, викраденні дитини важлива кожна хвилина: чим швидше почнуться пошуки, тим вище ймовірність позитивного результату. 

Що робити, якщо дитина вже зникла?

Зверніться по допомогу до відділення поліції і залиште заяву про зникнення дитини – пошук починається протягом доби. Звертатися можете вже через 5 хвилин після зникнення дитини. Найефективніше йти до відділення за місцем зникнення або ж викликати патруль (102) просто на місце події. Протягом цього часу залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників навчального закладу, де вчиться дитина.

https://olevsk-gromada.gov.ua/2021/03/24/yak-poperedyty-zahystyty-dytyu-vid-vykradennya-abo-znyknennya-porady-batkam/

Юнаки нашої гімназії сьогодні вибороли ІІІ місце в ІІ етапі Пліч-о-пліч Шкільні ігри з волейболу в смт.Семенівка. Вітаємо!!!

 

. Не дивлячись на поразки ви круті та неймовірні. Дякуєм за пропаганду спорту серед однолітків: Савченку Роману, Воєводенку Єгору, Каптану Максиму, Ковалю Єгору, Батюку Святославу, Білюзі Артему та Крівченку Андрію.

#разомпереможемо

#плічопліч

#scl_poltavaregion

Полтавське відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України Комітет з фізичного виховання та спорту МОН України - КФВС МОН України Освітній Простір Громади